Україна та Європа: скільки платять за електрику та газ вдома і в бізнесі

Багато хто любить повторювати, що в Європі за світло й опалення деруть шалені гроші, а в нас в Україні ціни досі тримаються серед найнижчих. Чи правда це? Тема постійно спливає в розмовах і суперечках.

Коли Україна дедалі ближче до європейського енергетичного ринку, таке порівняння перестає бути просто цікавинкою. Воно безпосередньо зачіпає гаманці звичайних сімей і те, чи зможуть наші компанії витримувати конкуренцію.

Тож давайте подивимося на справжні цифри й розберемося, яке місце ми насправді займаємо серед європейських країн.

Скільки коштує електрика

1. Для звичайних людей удома

Довгий час в Україні світло для населення коштувало набагато дешевше, ніж у Європі. Головна причина полягала в тому, що держава дотувала ціни через механізм державного субсидіювання (ПСО):

  • В Україні навіть після підвищення в 2024-му до 4,32 грн за кіловат-годину (це десь 10-11 євроцентів) тариф досі один із найнижчих на континенті.
  • У Євросоюзі, за свіжими даними Євростату, середня ціна у другій половині 2024 року була близько 28 євроцентів за кіловат-годину. У Польщі – приблизно 17 центів, а в Німеччині – більше 40.

Тобто українські сім’ї платять за електрику в 2-3 рази менше, ніж типовий європеєць. Але ціни потроху підтягуються до ринкових. Це вже почалося і триватиме далі.

2. Для бізнесу

Тут картина зовсім інша. Українські компанії купують електрику за реальними ринковими цінами, які сильно залежать від ситуації в Європі та від того, що відбувається в нашій енергосистемі:

  • В Україні ціна міняється мало не щодня. Вона залежить від попиту, пори доби й котирувань на європейських біржах. Через обстріли та пошкодження інфраструктури в окремі періоди 2024-2025 років на ринку «на добу вперед» ціни перестрибували 100-130 євро за мегават-годину, а іноді й вище. Це більше, ніж у Польщі, Словаччині чи Угорщині.
  • У Євросоюзі ціни для промисловості теж ринкові, але стабільніші завдяки різним джерелам генерації. В середньому по ЄС – від 80 до 150 євро за мегават-годину. А в країнах із дешевою гідро- чи атомною енергією (наприклад у Скандинавії), буває значно нижче.

Отже, наш бізнес часто платить за електрику стільки ж, скільки європейські конкуренти, а часом і дорожче. Це безпосередньо б’є по собівартості товарів і по тому, наскільки легко нашим компаніям змагатися на зовнішніх ринках.

Загалом з електрикою виходить так: для домогосподарств ми ще тримаємо низькі ціни, а от бізнес уже живе в реаліях європейського ринку. А часом для нього умови навіть у жорсткіші.

Скільки коштує газ

1. Для звичайних сімей

Тут ситуація дуже схожа на електрику: газ для населення в Україні продають за фіксованою, досить низькою ціною:

  • В Україні «Нафтогаз» тримає тариф на рівні 7,96 грн за кубометр (це приблизно 7 євроцентів за кіловат-годину).
  • У Євросоюзі середня ціна для домогосподарств у 2024 році перевищувала 12 євроцентів за кіловат-годину. Найвищі рахунки приходили людям у Швеції та Нідерландах, а от в Угорщині газ коштував значно дешевше. Там держава теж сильно регулює ринок.

2. Для бізнесу

Газовий ринок для компаній в Україні повністю прив’язаний до європейського. Наші ціни практично повторюють те, що відбувається на головній біржі TTF у Нідерландах:

  • І в Україні, і в ЄС бізнес платить майже однаково (з невеликою різницею через транспортування). Ціни повністю ринкові й змінюються щодня. Коли на TTF газ коштує 35 євро за мегават-годину, українські підприємства купуватимуть його за дуже близькою ціною.

Розмови про «дешеву українську енергію» мають сенс тільки коли йдеться про звичайних людей удома. Компанії живуть в інших реаліях. Вони вже давно платять за газ так само, як європейські конкуренти. А іноді навіть більше. Через це їм доводиться працювати над тим, щоб витрачати енергію ефективніше.

Анатомія рахунку: з чого формується ціна для населення і для бізнесу

Коли розумієш, з чого саме складається ціна, то набагато легше тримати витрати під контролем. Основні частини рахунку однакові і для звичайних сімей, і для компаній. Але в кожного вони займають різну частку і по-різному впливають на кінцеву суму.

З чого складається ціна на електроенергію

Структура виглядає так:

  1. Вартість самої електрики як товару

Для звичайних людей усе просто. Держава встановлює фіксовану ціну (зараз це 4,32 грн за кіловат-годину). Вона не стрибає залежно від ринових коливань. Це дає передбачуваність.

Для компаній усе інакше. Ціна повністю ринкова – змінюється мало не щогодини, залежно від того, скільки електрики потрібно і скільки її виробляють. Саме тому бізнес може непогано заощаджувати. Наприклад знайти вигідного постачальника чи перенести споживання на дешевші години.

  1. Плата за передачу та розподіл електрики мережами

У рахунках для населення ці витрати вже заховані в загальній сумі. Ви бачите тільки одну цифру і не замислюєтесь про деталі.

А от бізнес платить за це окремо. Тариф залежить від класу напруги (чим вища напруга, тим нижча ціна) і від замовленої потужності. Через це два заводи поруч, які споживають однакову кількість електрики, можуть мати зовсім різні суми за розподіл. Усе через те, як саме вони підключені до мережі.

Загалом для звичайних сімей рахунок виглядає простіше й зрозуміліше. А для компаній є більше можливостей економити. Але вони стикаються з більшою кількістю нюансів, на які варто звертати увагу.

З чого складається ціна на газ

Структура виглядає так:

  1. Вартість самого газу як товару

Для звичайних людей усе передбачуване. Діє фіксована річна пропозиція (зазвичай від «Нафтогазу» (він постачальник останньої надії) або від інших компаній). Ціна не стрибає протягом року, і це зручно.

Для бізнесу все по-іншому. Ціна повністю ринкова, прив’язана до котирувань на європейських біржах (наприклад, нідерландський хаб TTF) і може змінюватися щодня.

  1. Плата за доставку (розподіл) газу

У населення це окрема платіжка. Сума фіксована на весь рік і розраховується за тим, скільки газу ви спалили за попередній газовий рік.

У бізнесу теж окрема платіжка, але рахунок виставляють за замовлену потужність. Компанія заздалегідь бронює потрібний обсяг мережі на рік і платить саме за нього.

Загалом для людей держава тримає ціни під контролем, щоб уникнути різких стрибків. А для бізнесу все залежить від ринку. Тому важливо стежити за котируваннями, вибирати вигідного постачальника й планувати споживання, щоб не переплачувати.

Енергетичний ринок України: хто за що відповідає (електрика й газ)

Коли в енергетиці провели реформу (її називають анбандлінгом), старі монопольні обленерго та облгази розбили на окремі компанії. Тепер для споживача все змінилося. Одна фірма почала доставляти електрику чи газ додому, а інша продавати їх і виставляти рахунки. Через це часто виникає плутанина. Світло зникло – куди дзвонити? Рахунок здається зависоким – до кого скаржитися?

Ця стаття допоможе розібратися і покаже, хто саме за що відповідає на ринку.

Як працює ринок електроенергії

Уявіть, що електрика – це звичайний товар, який треба доставити від заводу до вашої розетки. Шлях непростий, і в ньому беруть участь різні компанії:

  1. Виробники. Це електростанції, які фактично виробляють електроенергію. В Україні найбільші: НАЕК «Енергоатом» (атомні електростанції), «Укргідроенерго» (гідроелектростанції), теплові станції. А ще є багато сонячних і вітрових парків. Їхня задача проста – генерувати електрику.
  2. Оператор системи передачі – НЕК “Укренерго”. Єдина компанія в країні, яка відповідає за магістральні лінії високої напруги. Це ніби головна «траса» для електрики. «Укренерго» перевозить її від станцій до регіонів, стежить, щоб уся система працювала стабільно і без збоїв цілодобово. Звичайним споживачам з ними безпосередньо справи не мають.
  3. Оператор системи розподілу – ваше місцеве «обленерго». У кожній області своя компанія-монополіст, яка володіє місцевими мережами: стовпами, проводами, трансформаторами. Вони доставляють електрику «останньою милею» – прямо до вашого будинку чи офісу. Стежать за станом мереж, якістю напруги, вашим лічильником. Звертайтеся до них, коли: 
  • зникло світло чи сталися аварійні відключення;
  • є перепади напруги;
  • треба замінити, повірити чи встановити лічильник;
  • підключити новий будинок чи квартиру до мережі.
  1. Постачальник електроенергії. Це компанія, з якою ви підписали договір на постачання. Вона купує електрику оптом і продає вам за своєю ціною. Відповідає за все комерційне: рахунки, тарифи, зміну умов, консультації. Звертайтеся сюди, якщо:
  • не згодні з нарахуваннями в платіжці;
  • хочете змінити тариф;
  • треба укласти чи розірвати договір;
  • цікавить, які зараз ринкові ціни.
  1. Постачальник послуг комерційного обліку (ППКО). Окрема компанія (іноді це сам ОСР), яка збирає й обробляє дані з вашого лічильника. Вони гарантують, що показники точні й не викликають сумнівів. Для звичайних побутових споживачів це майже непомітно. А от бізнесу корисно звертатися до них, коли потрібні детальні звіти про споживання чи є спірні питання щодо обсягів.

Тепер ви бачите весь ланцюжок – від виробництва до лічильника. Кожна компанія має свою зону відповідальності, тому якщо щось пішло не так, легше зрозуміти, до кого саме звертатися.

Як влаштований ринок природного газу

Ринок газу побудований майже так само, як і ринок електрики. Все досить схоже, тільки замість дротів – труби:

  1. Видобувні та імпортні компанії. Вони або добувають газ в Україні, або привозять його з-за кордону. Це джерело самого «товару».
  2. Оператор газотранспортної системи (ОГТСУ). Це аналог «Укренерго» для газу. Компанія керує великими магістральними трубопроводами високого тиску, які йдуть по всій країні. Звичайні споживачі з ними не стикаються.
  3. Оператор газорозподільної системи – ваш місцевий «облгаз». У кожному регіоні своя компанія-монополіст, яка володіє місцевими трубами. Вони доставляють газ безпосередньо до вашого будинку – тією самою «останньою милею». Стежать за станом труб, нормальним тиском, безпекою і вашим лічильником. І саме облгаз надсилає окремий рахунок за доставку газу. Звертайтеся до них, коли: 
  • відчуваєте запах газу чи підозрюєте витік (терміново дзвоніть 104);
  • проблеми з лічильником: заміна, повірка чи перевірка;
  • тиск газу надто низький;
  • треба підключити чи відключити плиту, котел або інший прилад.
  1. Постачальник газу. Це компанія, з якою ви підписали договір. Для більшості українців це «Нафтогаз України». Вони продають вам сам газ, встановлюють ціну, виставляють рахунок за спожите і відповідають за всі комерційні питання. Звертайтеся сюди, якщо:
  • не згодні з нарахуваннями за газ;
  • хочете змінити постачальника;
  • потрібна консультація чи роз’яснення.

Головне правило, яке варто запам’ятати

Все просто ділиться на дві частини:

  1. “Труби та дроти” (доставка газу чи електрики) – це справа монополістів, тобто вашого облгазу чи обленерго.
  2. “Товар і гроші” (сам газ чи електрика, ціна, рахунки) – це зона відповідальності постачальника, і тут можна вибирати.

Коли ви розумієте цей поділ, одразу ясно, куди дзвонити чи писати. Не витрачаєте час на неправильні двері, і питання вирішуватимуться швидше.