Позначка: зелений тариф

«Зелений тариф» є державною програмою для підтримки тих, хто виробляє електрику з поновлюваних джерел. Багатьом українцям вона допомагає заробляти на сонячних панелях, які були встановлені на дахах їх будинків чи на території їх компаній. Варто розібратися, як це працює для домогосподарств і для бізнесу. Не зайвим буде також розуміти, які кроки треба пройти і яка насправді фінансова вигода від впровадження такого механізму.

Як працює «зелений тариф» для приватних будинків

Це найпоширеніший варіант для домовласників. Ви виробляєте електрику вдома. При цьому все, що не використали самі, продаєте в загальну мережу.

Хто може підключитися?

Тільки власники приватних будинків чи котеджів, у яких є документи на будинок і на землю. Потужність станції – не більше 30 кВт. Незалежно від того, сонячна вона чи вітрова.

З чого складається така станція:

1. Сонячні панелі. Це головне. Є монокристалічні (вони трохи ефективніші, але дорожчі) і полікристалічні (дешевші, хоч і менш потужні).
2. Інвертор. Він перетворює струм від панелей у той, що йде в наші розетки. Від хорошого інвертора залежить, чи все працюватиме стабільно і чи зуміє система «дружити» з мережею.
3. Кріплення. Надійні конструкції, щоб панелі трималися на даху чи на ділянці й не боялися вітру чи снігу.
4. Двонаправлений лічильник. Його ставить обленерго. Він рахує і те, скільки ви взяли з мережі, і те, скільки віддали назад.

Як підключитися (покроково):

1. Спочатку – оцінка і проєкт. Не купуйте нічого навмання. Зверніться до компанії, яка займається сонячними станціями. Інженери подивляться на ваш дах: скільки там місця, куди дивиться (краще на південь), чи є тінь від дерев чи сусідніх будинків. Заодно подивляться ваші рахунки за світло і порадять, яка потужність буде оптимальною.
2. Купівля і монтаж. За готовим проєктом купуєте обладнання (обов’язково сертифіковане) і ставите його.
3. Заява в обленерго. Подаєте заяву на підключення. Додаєте копії паспорта, ІПН, документи на будинок і землю, техпаспорти на обладнання та схему підключення.
4. Вузол обліку. Обленерго перевіряє вашу схему, виставляє рахунок за послуги і протягом 10-15 робочих днів міняє звичайний лічильник на двонаправлений.
5. Договір на продаж. Коли лічильник опломбовано і акти підписано, йдете до свого постачальника електроенергії (зазвичай це той самий, хто виставляє вам рахунки) і укладаєте договір. З цього моменту надлишки автоматично йдуть у мережу за «зеленим тарифом».

Фінанси (скільки це коштує і коли окупиться):

1. Вартість станції «під ключ» – приблизно 500-700 доларів за кожен кіловат (тобто популярна 10-кіловатна система обійдеться в 5000-7000 доларів).
2. Сам тариф прив’язаний до євро, а платять гривнями за курсом НБУ на момент квартальної виплати. Це захищає від стрибків курсу й інфляції.
3. Приклад для станції на 10 кВт: 

1. за рік вона виробляє близько 11 000 кВт-год;
2. ви самі використовуєте десь 3000 кВт-год (це просто економія на рахунках);
3. решта 8000 кВт-год продається в мережу;
4. разом економія плюс дохід від продажу повертають вкладені гроші за 5-7 років.
5. Податки. Дохід від продажу оподатковується: 18% ПДФО + 1,5% військовий збір.

Загалом, для багатьох сімей це непоганий спосіб заощадити на світлі і ще й трохи заробити. Головне – все правильно спроєктувати з самого початку, щоб станція працювала на повну.

Net Billing для бізнесу

Для компаній і підприємств головне – не стільки продавати електрику, скільки максимально закривати свої потреби. Нова система Net Billing (вона ж чисте вимірювання) саме для цього і створена/ Dона робить процес вигіднішим.

Як це працює на практиці?

Коли ваша сонячна станція виробляє більше, ніж потрібно саме зараз (наприклад, у спекотний вихідний, коли офіс чи цех майже не працює), надлишок просто йде в загальну мережу. Гроші за нього вам не платять. Натомість цей обсяг записують на ваш рахунок (як кредит). А коли власної генерації не вистачає (вночі, взимку чи в хмарну погоду) ви забираєте раніше відданий обсяг безкоштовно.

Найбільша користь тут у тому, що бізнес може серйозно скоротити річні витрати на електроенергію. Використовується практично вся вироблена енергія. А рахунки за пікові години, коли світло найдорожче, стають значно меншими.

Ще десь десять років тому все було зрозуміло: ти просто брав електрику з мережі, а потім отримував рахунок і платив. Але з появою нових технологій і змін у законах на ринку з’явився зовсім інший тип учасників – просьюмери. Слово це англійське, prosumer, утворилося від producer (той, хто виробляє) і consumer (той, хто споживає). Тепер багато домогосподарств і компаній не лише беруть енергію з мережі. Вони й самі її виробляють, вирішують, куди її спрямувати, і навіть продають зайве.

Що означає бути просьюмером?

Просьюмер – це не просто людина, яка поставила сонячні панелі на дах і на тому заспокоїлася. Це той, хто сам керує своєю енергією, думає наперед, як заощадити на рахунках і не залежати повністю від загальної мережі. У нього є ціла купа корисних штук, які допомагають у цьому.

Ось що зазвичай входить до такого набору:

1. Сонячні панелі – найпоширеніший варіант, їх ставлять або на даху, або десь на ділянці.
2. Акумулятори, куди можна «складати» зайву енергію про запас.
3. Розумні лічильники, які точно фіксують, скільки ти взяв чи віддав електрики кожної години.
4. Системи типу «розумного дому» або управління енергією в будівлі – вони самі вирішують, коли що вмикати чи вимикати.
5. Навіть електромобіль може працювати як великий акумулятор на колесах.

Тепер замість того, щоб просто брати струм з мережі, просьюмер створює справжній двосторонній рух: і бере, і віддає. Це робить всю систему гнучкішою і дає більше контролю в своїх руках.

Що просьюмерам дає Європа

Європейський Союз ще кілька років тому запустив великий пакет «Чиста енергія для всіх європейців». Завдяки ньому він створив справді міцні правила, які захищають і заохочують людей, що самі виробляють електрику.

Ось що там є найголовніше:

1. Право самостійно виробляти енергію. Будь-хто в ЄС може ставити панелі, накопичувати струм, використовувати його і продавати зайве. І при цьому не потопає в паперах і дозволах.
2. Головна вигода – використовувати своє. Коли панелі вже окупилися, електрика з них виходить практично дармовою. Тому спочатку всі намагаються жити на своїй енергії, а не купувати дорогу з мережі.
3. Як продавати зайве:
   1. «Зелені тарифи» (Feed-in Tariffs). Це був перший і дуже щедрий механізм. Держава роками викупала надлишки за високою фіксованою ціною. Зараз його потроху замінюють на більш ринкові схеми.
   2. Net Billing, або чистий облік. Сьогодні це найпоширеніший варіант. Ти віддаєш зайву електрику в мережу (її записують тобі на рахунок як кредит). А коли береш з мережі, то спочатку списується цей кредит. Платиш тільки за те, що реально знадобилося поверх власного виробництва.
4. Енергетичні спільноти. Законодавство ЄС дуже підтримує, коли люди об’єднуються в кооперативи. Разом легше будувати більші сонячні станції чи вітряки, ділити витрати й прибуток.

Загалом у Європі зробили все, щоб звичайна людина чи невеликий бізнес могли не просто економити, а по-справжньому брати участь у енергетичному ринку на рівних.

Що відбувається в Україні з просьюмерами зараз і які перспективи

Україна потроху переймає європейські правила, і роль просьюмерів у нас стає дедалі помітнішою.

Ось як це виглядає сьогодні:

1. «Зелений тариф» для звичайних людей. Багато років це був головний і практично єдиний спосіб заробити. Якщо в тебе сонячна станція до 30 кВт, ти можеш продавати зайву електрику в мережу за хорошою ціною (панелі окупаються досить швидко).
2. Бізнес. Ще недавно підприємствам було вигідно ставити сонячні станції переважно для себе, бо продавати надлишки було майже ніде і ні за що.

Новий етап – Net Billing у нас

Нещодавно в Україні прийняли закони, які запускають систему чистого обліку, дуже схожу на європейську.

Як це працюватиме: і домогосподарства, і компанії зможуть віддавати зайву енергію в мережу. Вона накопичуватиметься як кредит. Цим кредитом можна покривати своє споживання в інші години чи дні протягом місяця. А якщо в кінці місяця кредит залишився, його можна буде продати за ринковою вартістю.

Чому це важливо? Бо це справжній крок уперед, особливо для бізнесу. Тепер вся згенерована енергія використовується по максимуму, і вкладати гроші в сонячні станції стає набагато привабливіше.

Плюси й мінуси бути просьюмером

Плюси:

1. Рахунки за світло або сильно зменшуються, або взагалі зникають.
2. Ти менше залежиш від відключень – особливо якщо є акумулятор, то й у темряві будеш зі світлом.
3. При «зеленому тарифі» це ще й пасивний дохід, а з Net Billing – суттєва економія.
4. Ти зменшуєш свій вплив на клімат і допомагаєш робити енергосистему країни менш централізованою.
5. Будинок чи приміщення з такою системою дорожчають на ринку.

Мінуси:

1. На старті треба витратити чимало грошей на панелі, інвертори, акумулятори.
2. Доведеться побігати з паперами для підключення, хоча процедури потроху спрощують.
3. Скільки виробиш електрики – залежить від погоди й пори року.
4. Обладнання треба час від часу перевіряти й обслуговувати.

Загалом плюси переважують для тих, хто готовий інвестувати зараз, щоб зекономити й отримати незалежність надовго.

Бути просьюмером – це те, куди рухається вся енергетика. Замість просто чекати світла від мережі ти сам контролюєш ситуацію. Для України з її сонячними можливостями й проблемами в енергосистемі розвиток таких активних учасників – це реальний шлях до міцної, розподіленої та незалежної енергетики.