Позначка: енергетичний ринок

Опубліковано

Україна та Європа: скільки платять за електрику та газ вдома і в бізнесі

Багато хто любить повторювати, що в Європі за світло й опалення деруть шалені гроші, а в нас в Україні ціни досі тримаються серед найнижчих. Чи правда це? Тема постійно спливає в розмовах і суперечках.

Коли Україна дедалі ближче до європейського енергетичного ринку, таке порівняння перестає бути просто цікавинкою. Воно безпосередньо зачіпає гаманці звичайних сімей і те, чи зможуть наші компанії витримувати конкуренцію.

Тож давайте подивимося на справжні цифри й розберемося, яке місце ми насправді займаємо серед європейських країн.

Скільки коштує електрика

1. Для звичайних людей удома

Довгий час в Україні світло для населення коштувало набагато дешевше, ніж у Європі. Головна причина полягала в тому, що держава дотувала ціни через механізм державного субсидіювання (ПСО):

  • В Україні навіть після підвищення в 2024-му до 4,32 грн за кіловат-годину (це десь 10-11 євроцентів) тариф досі один із найнижчих на континенті.
  • У Євросоюзі, за свіжими даними Євростату, середня ціна у другій половині 2024 року була близько 28 євроцентів за кіловат-годину. У Польщі – приблизно 17 центів, а в Німеччині – більше 40.

Тобто українські сім’ї платять за електрику в 2-3 рази менше, ніж типовий європеєць. Але ціни потроху підтягуються до ринкових. Це вже почалося і триватиме далі.

2. Для бізнесу

Тут картина зовсім інша. Українські компанії купують електрику за реальними ринковими цінами, які сильно залежать від ситуації в Європі та від того, що відбувається в нашій енергосистемі:

  • В Україні ціна міняється мало не щодня. Вона залежить від попиту, пори доби й котирувань на європейських біржах. Через обстріли та пошкодження інфраструктури в окремі періоди 2024-2025 років на ринку «на добу вперед» ціни перестрибували 100-130 євро за мегават-годину, а іноді й вище. Це більше, ніж у Польщі, Словаччині чи Угорщині.
  • У Євросоюзі ціни для промисловості теж ринкові, але стабільніші завдяки різним джерелам генерації. В середньому по ЄС – від 80 до 150 євро за мегават-годину. А в країнах із дешевою гідро- чи атомною енергією (наприклад у Скандинавії), буває значно нижче.

Отже, наш бізнес часто платить за електрику стільки ж, скільки європейські конкуренти, а часом і дорожче. Це безпосередньо б’є по собівартості товарів і по тому, наскільки легко нашим компаніям змагатися на зовнішніх ринках.

Загалом з електрикою виходить так: для домогосподарств ми ще тримаємо низькі ціни, а от бізнес уже живе в реаліях європейського ринку. А часом для нього умови навіть у жорсткіші.

Скільки коштує газ

1. Для звичайних сімей

Тут ситуація дуже схожа на електрику: газ для населення в Україні продають за фіксованою, досить низькою ціною:

  • В Україні «Нафтогаз» тримає тариф на рівні 7,96 грн за кубометр (це приблизно 7 євроцентів за кіловат-годину).
  • У Євросоюзі середня ціна для домогосподарств у 2024 році перевищувала 12 євроцентів за кіловат-годину. Найвищі рахунки приходили людям у Швеції та Нідерландах, а от в Угорщині газ коштував значно дешевше. Там держава теж сильно регулює ринок.

2. Для бізнесу

Газовий ринок для компаній в Україні повністю прив’язаний до європейського. Наші ціни практично повторюють те, що відбувається на головній біржі TTF у Нідерландах:

  • І в Україні, і в ЄС бізнес платить майже однаково (з невеликою різницею через транспортування). Ціни повністю ринкові й змінюються щодня. Коли на TTF газ коштує 35 євро за мегават-годину, українські підприємства купуватимуть його за дуже близькою ціною.

Розмови про «дешеву українську енергію» мають сенс тільки коли йдеться про звичайних людей удома. Компанії живуть в інших реаліях. Вони вже давно платять за газ так само, як європейські конкуренти. А іноді навіть більше. Через це їм доводиться працювати над тим, щоб витрачати енергію ефективніше.

Опубліковано

Енергетичний ринок завтрашнього дня: що вимагає Європа і куди рухається Україна

Вступ України до Євросоюзу – це не тільки про політику. Це ще й величезна робота з економікою та інфраструктурою. І одна з ключових частин цього шляху стосується енергетики.

Україна вже є членом Енергетичного Співтовариства, має статус кандидата в ЄС і тому взяла на себе зобов’язання поступово впроваджувати європейські правила. Особливо це стосується роздрібного ринку, де все змінюється доволі серйозно.

Завдання цих змін – перемістити пересічного споживача в центр уваги. Щоб він був не просто пасивним покупцем, а людиною, яка має права, захист і достатньо інформації для власних рішень. Подивимося детальніше, які саме вимоги ставить ЄС і як Україна планує їх виконувати.

Європейський напрямок: пакет «Чиста енергія для всіх європейців» 

Це один з головних наборів законів Євросоюзу. Він окреслює те, як саме має розвиватися енергетика до 2030 року. Особливо багато нового він приносить для звичайних споживачів. Більшість цих правил зібрано в Директиві (EU) 2019/944, яка стосується спільних правил внутрішнього ринку електрики.

Ось що там найважливіше:

  1. Змінити постачальника має бути дуже просто. Ідея в тому, щоб це займало не більше доби, не коштувало нічого і не вимагало купи паперів.
  2. Право на динамічні тарифи. Якщо у вас стоїть розумний лічильник, ви можете обрати договір, де ціна міняється щогодини залежно від ситуації на ринку.
  3. Рахунки мають бути зрозумілими. У них повинна бути вся потрібна інформація (скільки ви витратили, як це порівнюється з попередніми місяцями чи з середніми показниками, плюс нагадування про ваші права).
  4. Доступ до сервісів порівняння цін. У кожній країні ЄС мають працювати незалежні онлайн-платформи, де можна легко порівняти пропозиції різних постачальників (власне, щось на кшталт нашого «Кіловат-маркету»).
  5. Підтримка «активного споживача» (просьюмера). Люди й компанії отримують чіткі правила, щоб без зайвої тяганини встановлювати сонячні панелі, акумулятори, виробляти електрику для себе і продавати зайве назад у мережу.
  6. Можливість створювати енергетичні спільноти. Громадяни можуть об’єднуватися в кооперативи, разом володіти сонячними станціями чи батареями і керувати ними.

Загалом ці правила повертають ринок обличчям до людини. Замість того щоб споживач просто платив і мовчав, йому дають інструменти, права і можливості брати енергетику у свої руки.

Український шлях: Національний план з енергетики та клімату (НПЕК)

НПЕК – це по суті наша дорожня карта, де прописано, як Україна крок за кроком наближатиметься до європейських цілей в енергетиці й кліматі до 2030 року. Багато що в цьому документі стосується саме звичайних людей – роздрібного ринку електрики та їхніх прав. Це пряме відображення тих зобов’язань, які ми взяли на себе:

  1. Захист людей. У плані робиться акцент на тому, щоб споживачі (особливо ті, хто в скрутному становищі) почувалися захищеними. Ринок має стати прозорим, скарги мають розглядатися оперативно, а постачальники мають знаходитися під контролем.
  2. Розвиток просьюмерів. Передбачено створити нормальні умови для невеликих домашніх чи локальних електростанцій. З’являться нові схеми підтримки (наприклад Net Billing), які заохочуватимуть ставити сонячні панелі насамперед для себе. Не тільки заради продажу електрики.
  3. Багато розумних лічильників. Документ чітко каже, що без масового переходу на смарт-лічильники не запрацюють динамічні тарифи й ринок гнучкості. Тому потрібно розробити і запустити державну програму заміни старих приладів.
  4. Ринок гнучкості. Планується створити умови, щоб агрегатори могли працювати, а звичайні споживачі – брати участь в управлінні попитом (Demand Response). Тобто людина зможе заробити, якщо на якийсь час зменшить своє споживання, коли мережа перевантажена.

Усе це разом показує, що Україна не просто копіює європейські правила. Вона намагається адаптувати їх до наших реалій. Головним буде дати людям більше можливостей і захисту, щоб енергетика працювала на них, а не навпаки.

Що це дасть звичайним споживачам на ділі?

Звісно, від слів до справ мине ще чимало часу. Але напрямок уже зрозумілий. У найближчі роки люди в Україні зможуть відчути реальні зміни:

  1. Більше контролю над витратами. З розумними лічильниками та простими додатками ви бачитимете, скільки електрики йде саме зараз, і зможете самі вирішувати, коли її більше чи менше використовувати.
  2. Шанси добре заощадити. Якщо обрати динамічний тариф і, наприклад, переносити зарядку електрокара чи прання на ніч, коли ціни нижчі, рахунки можуть помітно зменшитися.
  3. Усе стане зрозумілішим. Рахунки робитимуть детальнішими, з порівнянням і поясненнями. А пропозиції різних постачальників можна буде швидко звірити в одному місці.
  4. Нові можливості для себе. Ви вже не будете просто платити за світло. Ви зможете ставати його виробником, долучатися до енергетичного кооперативу чи навіть заробляти, пропонуючи мережі свою гнучкість через спеціальні сервіси.

Ці зміни поступово робитимуть ринок зручнішим і справедливішим саме для людей. Україна йде до європейських стандартів. Замість старої моделі, де все вирішували зверху, з’являється ринок, де багато залежить від того, наскільки ви самі обізнані й активні.