Позначка: Нафтогаз

Коли розумієш, з чого саме складається ціна, то набагато легше тримати витрати під контролем. Основні частини рахунку однакові і для звичайних сімей, і для компаній. Але в кожного вони займають різну частку і по-різному впливають на кінцеву суму.

З чого складається ціна на електроенергію

Структура виглядає так:

1. Вартість самої електрики як товару

Для звичайних людей усе просто. Держава встановлює фіксовану ціну (зараз це 4,32 грн за кіловат-годину). Вона не стрибає залежно від ринових коливань. Це дає передбачуваність.

Для компаній усе інакше. Ціна повністю ринкова – змінюється мало не щогодини, залежно від того, скільки електрики потрібно і скільки її виробляють. Саме тому бізнес може непогано заощаджувати. Наприклад знайти вигідного постачальника чи перенести споживання на дешевші години.

2. Плата за передачу та розподіл електрики мережами

У рахунках для населення ці витрати вже заховані в загальній сумі. Ви бачите тільки одну цифру і не замислюєтесь про деталі.

А от бізнес платить за це окремо. Тариф залежить від класу напруги (чим вища напруга, тим нижча ціна) і від замовленої потужності. Через це два заводи поруч, які споживають однакову кількість електрики, можуть мати зовсім різні суми за розподіл. Усе через те, як саме вони підключені до мережі.

Загалом для звичайних сімей рахунок виглядає простіше й зрозуміліше. А для компаній є більше можливостей економити. Але вони стикаються з більшою кількістю нюансів, на які варто звертати увагу.

З чого складається ціна на газ

Структура виглядає так:

1. Вартість самого газу як товару

Для звичайних людей усе передбачуване. Діє фіксована річна пропозиція (зазвичай від «Нафтогазу» (він постачальник останньої надії) або від інших компаній). Ціна не стрибає протягом року, і це зручно.

Для бізнесу все по-іншому. Ціна повністю ринкова, прив’язана до котирувань на європейських біржах (наприклад, нідерландський хаб TTF) і може змінюватися щодня.

2. Плата за доставку (розподіл) газу

У населення це окрема платіжка. Сума фіксована на весь рік і розраховується за тим, скільки газу ви спалили за попередній газовий рік.

У бізнесу теж окрема платіжка, але рахунок виставляють за замовлену потужність. Компанія заздалегідь бронює потрібний обсяг мережі на рік і платить саме за нього.

Загалом для людей держава тримає ціни під контролем, щоб уникнути різких стрибків. А для бізнесу все залежить від ринку. Тому важливо стежити за котируваннями, вибирати вигідного постачальника й планувати споживання, щоб не переплачувати.

Коли в енергетиці провели реформу (її називають анбандлінгом), старі монопольні обленерго та облгази розбили на окремі компанії. Тепер для споживача все змінилося. Одна фірма почала доставляти електрику чи газ додому, а інша продавати їх і виставляти рахунки. Через це часто виникає плутанина. Світло зникло – куди дзвонити? Рахунок здається зависоким – до кого скаржитися?

Ця стаття допоможе розібратися і покаже, хто саме за що відповідає на ринку.

Як працює ринок електроенергії

Уявіть, що електрика – це звичайний товар, який треба доставити від заводу до вашої розетки. Шлях непростий, і в ньому беруть участь різні компанії:

1. Виробники. Це електростанції, які фактично виробляють електроенергію. В Україні найбільші: НАЕК «Енергоатом» (атомні електростанції), «Укргідроенерго» (гідроелектростанції), теплові станції. А ще є багато сонячних і вітрових парків. Їхня задача проста – генерувати електрику.
2. Оператор системи передачі – НЕК “Укренерго”. Єдина компанія в країні, яка відповідає за магістральні лінії високої напруги. Це ніби головна «траса» для електрики. «Укренерго» перевозить її від станцій до регіонів, стежить, щоб уся система працювала стабільно і без збоїв цілодобово. Звичайним споживачам з ними безпосередньо справи не мають.
3. Оператор системи розподілу – ваше місцеве «обленерго». У кожній області своя компанія-монополіст, яка володіє місцевими мережами: стовпами, проводами, трансформаторами. Вони доставляють електрику «останньою милею» – прямо до вашого будинку чи офісу. Стежать за станом мереж, якістю напруги, вашим лічильником. Звертайтеся до них, коли: 

• зникло світло чи сталися аварійні відключення;
• є перепади напруги;
• треба замінити, повірити чи встановити лічильник;
• підключити новий будинок чи квартиру до мережі.

4. Постачальник електроенергії. Це компанія, з якою ви підписали договір на постачання. Вона купує електрику оптом і продає вам за своєю ціною. Відповідає за все комерційне: рахунки, тарифи, зміну умов, консультації. Звертайтеся сюди, якщо:

• не згодні з нарахуваннями в платіжці;
• хочете змінити тариф;
• треба укласти чи розірвати договір;
• цікавить, які зараз ринкові ціни.

5. Постачальник послуг комерційного обліку (ППКО). Окрема компанія (іноді це сам ОСР), яка збирає й обробляє дані з вашого лічильника. Вони гарантують, що показники точні й не викликають сумнівів. Для звичайних побутових споживачів це майже непомітно. А от бізнесу корисно звертатися до них, коли потрібні детальні звіти про споживання чи є спірні питання щодо обсягів.

Тепер ви бачите весь ланцюжок – від виробництва до лічильника. Кожна компанія має свою зону відповідальності, тому якщо щось пішло не так, легше зрозуміти, до кого саме звертатися.

Як влаштований ринок природного газу

Ринок газу побудований майже так само, як і ринок електрики. Все досить схоже, тільки замість дротів – труби:

1. Видобувні та імпортні компанії. Вони або добувають газ в Україні, або привозять його з-за кордону. Це джерело самого «товару».
2. Оператор газотранспортної системи (ОГТСУ). Це аналог «Укренерго» для газу. Компанія керує великими магістральними трубопроводами високого тиску, які йдуть по всій країні. Звичайні споживачі з ними не стикаються.
3. Оператор газорозподільної системи – ваш місцевий «облгаз». У кожному регіоні своя компанія-монополіст, яка володіє місцевими трубами. Вони доставляють газ безпосередньо до вашого будинку – тією самою «останньою милею». Стежать за станом труб, нормальним тиском, безпекою і вашим лічильником. І саме облгаз надсилає окремий рахунок за доставку газу. Звертайтеся до них, коли: 

• відчуваєте запах газу чи підозрюєте витік (терміново дзвоніть 104);
• проблеми з лічильником: заміна, повірка чи перевірка;
• тиск газу надто низький;
• треба підключити чи відключити плиту, котел або інший прилад.

4. Постачальник газу. Це компанія, з якою ви підписали договір. Для більшості українців це «Нафтогаз України». Вони продають вам сам газ, встановлюють ціну, виставляють рахунок за спожите і відповідають за всі комерційні питання. Звертайтеся сюди, якщо:

• не згодні з нарахуваннями за газ;
• хочете змінити постачальника;
• потрібна консультація чи роз’яснення.

Головне правило, яке варто запам’ятати

Все просто ділиться на дві частини:

1. “Труби та дроти” (доставка газу чи електрики) – це справа монополістів, тобто вашого облгазу чи обленерго.
2. “Товар і гроші” (сам газ чи електрика, ціна, рахунки) – це зона відповідальності постачальника, і тут можна вибирати.

Коли ви розумієте цей поділ, одразу ясно, куди дзвонити чи писати. Не витрачаєте час на неправильні двері, і питання вирішуватимуться швидше.